Читать статью на русском языке

Це зовсім не те пасивне, безглузде ство- ріння, яким його колись пред­ставляли тради- ційні посібники з педіатрії.

Сьогодні ми знаємо, що дитина ще до народження мислить, реагує на інформацію, що надходить до неї, а починаючи з шостого місяця вагітності (може бути, навіть раніше) веде активне емоційне життя.

Поряд з цими разючими відкриттями вчені зробили такі:

Плід бачить, чує, відчуває смак, набуває досвіду і навіть навчається внутрішньоутробно (що означає в матці, до народжен­ня). Що найважливіше — він відчуває, хоча почуття його не настільки складні, як у дорослої людини.

Отже, те, що дитина відчуває і сприймає, починає формувати її ставлення до себе і її очікування. Те, як вона згодом сприймає се­бе саму — щасливою або нещасною, агресивною або слабовільною, захищеною або стурбованою — частково залежить від ставлення, яке вона відчуває до себе, перебуваючи в утробі матері.

Основне джерело цього формуючого особистість відношення — мати дитини. Це не означає, що кожне швидкоплинне засмучення, сумнів, зане- покоєння жінка передає своїй дитині. Значення мають лише постійні моделі емоційного стану.

Хронічне занепокоєння, супереч­ливе ставлення до майбутнього материнства можуть залишити гли­бокий слід на особистості дитини ще до наро- дження. У свою чер­гу, позитивні емоції, гарний настрій і радісне очікування народжен­ня малюка можуть мати значний вплив на розвиток здорової емоційної сфери особистості дитини.

Нові дослідження все більше і більше уваги приділяють почуттям батька.

До останнього часу вони взагалі ігнорувалися. Останні дані свідчать про те, що такий підхід є помилковим і небезпечним, тому що ставлення чоловіка до дружини і майбутньої дитини, його почуття до них — один з найважливіших факторів, що визначають нормальний перебіг вагітності.

Клініцисти, які зробили ці відкриття, в більшості своїй цікавилися більше теоретичною стороною справи, ніж практичним застосуван­ням результатів своєї роботи.

Такий підхід досить часто зустрічається серед учених. Але абсо­лютно очевидно, що ці результати дуже важливі для практичного життя, зокрема для формування правильної поведінки батьків.

Маючи в своєму розпорядженні такі знання, матері й батьки мають прекрасну можливість допомогти формуванню особистості дитини до того, як вона народиться.

Вони можуть допомогти їй стати щасливою людиною, викликаю­чи почуття гармонії зі світом не тільки в матці, не тільки в перші ро­ки після народження, а й протягом усього життя.

Оставить комментарий

Adblock detector