Малюк до 1 року. Що вміє робити новонароджений?

Почнемо з визначення, так як сам термін «новонароджений» — поняття широке.

Якщо наречені перестають бути такими після закінчення медового місяця, то для новонародженого термін, відведений медичною наукою, і того менше та становить, згідно з вказівками Всесвітньої Організації Охорони Здоров’я, всього 28 днів. 28 днів від моменту народження, ще точніше — з моменту перерізання пуповини та відділення плоду від матері.

Зрозуміло, що новонароджені дуже відрізняються один від одного і визначається це як станом здоров’я, так і ступенем доношеності. Міркувати про уміння новонародженого, не вказавши конкретно, про яке власне немовля йде мова, — справа невдячна, бо між здоровим доношеним немовлям і малюком, народженим семимісячним, — дистанція величезного розміру.

Тому, одразу домовимося — предметом нашого обговорення стане саме здоровий, що народився в термін новонароджений, оскільки фізіологічні особливості дітей недоношених — тема специфічна, що вимагає акценту не стільки на «уміннях», скільки на відмінностях від норми і випливають звідси певні особливості догляду.

Стартова оцінка умінь, а відповідно, і стану здоров’я новонародженого проводиться медичними працівниками безпосередньо в пологовому залі.

Підсумок цієї оцінки батьки зможуть виявити в документах, отриманих при виписці з пологового будинку, де прочитають, наприклад: «народився 8-9 балів за Апгар». Не всі знають, хто такий або що таке «Апгар», багато хто впевнений у тому, що це якась абревіатура і безуспішно намагаються її розшифрувати.

Пояснимо: Апгар — це прізвище таке, з наголосом на першій букві «А», належить воно (прізвище) жінці, американському анестезіологу. Апгар запропонувала шкалу, відповідно до якої 5 основних ознак здоров’я (нездоров’я) новонародженого, а саме: серцебиття, дихання, м’язовий тонус, рефлекси і забарвлення шкіри оцінюються за трибальною системою — отримують 0, 1 або 2 бали. Так в сумі і набирається максимум 10.

Але оцінювати по Апгар — це справа людей в білих халатах. А пересічному середньостатистичному батькові як бути? Ось прибули з пологового будинку додому, ось зібралися на сімейну раду. Маємо новонародженого.

Лікарі сказали, що все в порядку. Але гнітять сумніви. Червоний якийсь, очі в різні боки, рученятами махає дивним чином, ніжками смикає, губки випинає, головою крутить і взагалі репетує … скупчилися біля ліжечка родичі, висувають найрізноманітніші і зовсім не втішні версії, впадають у зневіру молоді батьки і аж ніяк все це не сприятиме нормальній лактації у матері.

І з урахуванням вищеописаної і дуже типової ситуації, постараємося розповісти про те, як все-таки має бути, бо самий надійний спосіб уникнути стресів — вчасно отримати інформацію.

Є і другий спосіб — попросити родичів утримуватися від коментарів, щоб непотрібні стреси не створювати, але в межах вітчизняної ментальності це завдання практично нереальне.

Почнемо з органів почуттів. Насправді, згідно здавна заведених правил, оцінкою роботи органів почуттів, лікар огляд дитини закінчує, але саме це хвилює батьків найбільше — що дитя бачить, що чує, що відчуває.

Зір. І очний нерв, і м’язи, які рухають очне яблуко у новонародженого повністю не сформовані. Дитя відчуває лише саме світло як таке, тобто відрізняє день від ночі, але зрозуміти, що перед ним розмахує руками саме бабуся — не в змозі.

Згадана незрілість окорухових м’язів формує фізіологічну, тобто зовсім нормальну, для періоду новонародженості косоокість.
Специфіка саме новонародженого — кліпальний рефлекс. Суть: скільки б ви не розмахували предметами біля ока — не блимає, а ось на яскраве і раптове світло — реагує.

Слух. Відразу після народження трохи знижений (порожнина вуха заповнюється повітрям поступово), але до того моменту, як буде вдома — чує майже як дорослі. Але не розуміє і тому не реагує.