Читать статью на русском языке

Ці дивні діти з самого раннього віку відрізняються незвичайними здібностями.

Вони дуже талановиті, рано дорослішають, у всьому шукають суть і своє призначення, контактують з іншими світами і бойко відповідають на питання про найближче майбутнє людства.

Діти-індиго не визнають ніяких авторитетів, включаючи батьків, живуть виключно своїм розумом і зі сторінок журналів і газет вчать жити інших.

При цьому вони абсолютно не сприймають дисципліни, категорично не хочуть вчитися в загальноосвітніх установах, дуже погано адаптуються в дитячому колективі, хоча з дорослими відчувають себе комфортно, якщо, звичайно, ці дорослі визнають їх унікальність.

Крім цього, діти сконцентровані на собі, володіють дуже високою самооцінкою, яка часто виправдана — незвичайність і високий інтелект безперечні.

Підвищена чутливість, емоційна лабільність, рухливість, неприйняття рутинних завдань і прагнення до творчості — вони кидають будь-який вид діяльності, якщо той не викликає позитивних емоцій або при найменшій невдачі.

У спілкуванні безпосередні, рідко дотримуються загальноприйнятих правил і прагнуть переключити увагу на себе. Не вважають за потрібне пояснювати свої вчинки. Активні, в більшості випадків говорять багато і на будь-які теми. Дуже часто мають слабке фізичне здоров’я.

Ось такий, в загальних рисах, портрет дітей-індиго, якщо говорити про суть, а не про захоплено-шанобливий антураж, який їх супроводжує.

Неважко помітити, що вищеперелічені якості і особливості вельми нагадують дітей з діагнозом ММД. Захищаючись, вентилятори феномена індиго з сарказмом відгукуються про неосвічених лікарів і тупуватих психологів, які виставляють таким чудовим дітям діагноз «дефіцит уваги з гіперактивністю» і глушать психотропними препаратами.

Де ж правда?

Взагалі питання людей, що відрізняються від більшості особливостями поведінки і мисленням — питання складне. Цивілізацію рухали вперед, розвивали науку, техніку і мистецтво майже виключно неординарні особистості. Ми знаємо їх, як правило, за результатами діяльності — книг, музичних творів, наукових відкриттів, винаходів. Якими вони були в повсякденному житті, залишається таємницею, хоча на цю тему і з’явилося останнім часом чимало публікацій.

Проте відома думка низки відомих психіатрів: талановита людина поряд з неабиякими здібностями у певних видах діяльності має всі ознаки психопатії, схильна до алкоголізму і статевих надмірностей. Звичайно, не на всіх поширюється ця характеристика, але в основному — вірно.

У масовій свідомості талановита людина — дивак, схильний до екстравагантності, конфліктів з оточуючими і можновладцями, він упертий і непрактичний у життєвому плані.

Конкретні мозкові механізми творчого процесу досі не встановлені, тому в тлумаченні цього питання містика поки тримає тверді позиції. Звичайно ж, зовсім скоро і ця таємниця відкриється людству і ми дізнаємося, наприклад, чому в людині талант так часто поєднується з типовим ММД або його наслідками у вигляді неврозів. І яке відношення має нерозвиненість у вигляді префронтальних відділів лобових часток та їх погане кровопостачання до творчих здібностей та інтелектуальної незвичайності.

І куди зникають погана пам’ять, погана концентрація, коли мова йде про єдино цікавий творчій людині предмет — вже в сфері програми свого таланту вона демонструє і граничну концентрацію і неабияку пам’ять, і вражаючу посидючість.

Так лікувати чи ні дітей з ознаками ММД?

По-перше, далеко не всі діти з цим захворюванням талановиті. Більшість мають середні здібності, а то й нижче середнього, оскільки не можуть зосередитися на навчанні. Тому вчасно надана медична допомога призупинить прогресуючі відхилення і допоможе людині знайти себе в соціумі.

Інакше її майбутнє не заздрісне — дитина виросте і перетвориться в невропата, який не зумів знайти себе ні в одній області, типового, будемо говорити прямо, невдаху, та ще, не доведи Боже, схильного до алкоголізму.

Що стосується дітей з ММД, які мають явні творчі здібності, то, зрозуміло, закопувати в землю їх талант не потрібно. Але і коректувати порушення в роботі мозку необхідно.

Між талантом і дивацтвом не можна ставити знак рівності. Здібна людина повинна бути реалізованою і як повноцінний член суспільства, відкритою і без напруги контактувати з навколишніми людьми.

Гармонійний розвиток особистості, в даному випадку, не утопія. Найневдаліше, що можна зробити — відмовитися від обстеження і лікування дитини в твердому переконанні, що вона у вас особлива і до неї не можна підходити зі звичайними мірками. Так ви виростите людину без надії на щасливе майбутнє.

Не забувайте і про те, що порушення в роботі центральної нервової системи неминуче приводять до хвороб тіла, а цього не можна допустити у жодному разі.

Автор: Тарас Анатолійович Проценко

Фрагмент книги «Як зберегти мозок здоровим»



Оставить комментарий