Дитячі захворювання. 3D-кіно: дивитися чи не дивитися?

Читать статью на русском языке

«Нещодавно ми всією родиною відвідали 3D-кінотеатр. Я була в захваті, а ось чоловік і 6-річний син були розчаровані. У дитини після цього розболілася голова, а чоловік взагалі сказав, що «Не побачив жодного стерео». З чим це може бути пов’язано?»

На запитання відповідає дитячий офтальмолог Швець Євгенія Миколаївна:

Все, що Ви описали — дуже реально. На жаль, чимало людей, у яких відсутній так званий «бінокулярний зір».

Без нього «складання» стереокартинки не можливо. Відсутність бінокулярності — це результат різних очних патологій, наприклад, амбліопії або косоокості.

При високій короткозорості або далекозорості багато людей можуть мати бінокулярність тільки в своїх окулярах, тому для отримання ефекту 3D-стерео окуляри їм треба одягати на свої.

Якщо досягти бінокулярності (тобто стереоефекту) не вдається, від перегляду 3D-фільму можна отримати тільки дискомфорт.

Крім цього, на самопочуття впливає тривалість фільму, положення глядача щодо екрану (погано — близько до екрану і з бічних місць) і, навіть, якість самих окулярів.

Тому, перегляд 3D-фільмів протипоказаний людям з вегето-судинними проблемами, захворюваннями вестибулярного апарату і дітям до 7 років.

Як бачимо, існує достатня кількість причин і прикрих дрібниць, які можуть звести нанівець всі ваші очікування від «просунутої» 3D-розваги. Тому не так багато у нас фільмів і кінотеатрів цього формату.

До речі, практично всі патології очей пов’язані з втратою бінокулярності, добре лікуються в дитячому віці та практично не піддаються лікуванню пізніше.

Порівняно зі звичайним кіно-3D формат розроблений з метою створити у глядача максимальний ефект присутності. Це досягається за допомогою більшого, ніж звичайно, екрану (22 × 16 м) і тривимірного (стерео) зображення.

Стереоефект, у свою чергу, досягається за допомогою зйомки камерою з двома об’єктивами, а потім відтворення знятого проектором з фільтрами, які поділяють зображення на два потоки — окремо для лівого і правого ока.

За допомогою спеціальних окулярів кожне око сприймає тільки свій потік і «складання» двох зображень створює ту стерео картинку, яку «бачили» при зйомці дві камери. На 01.01.2010 в 44-х країнах — 395 3D-кінотеатрів, з них шість у Росії, один в Києві.

Джерело