Читать статью на русском языке
Я почала вчити дитину вмиватися в два роки. Наштовхнула мене на цю думку подруга. Вона сказала, що зазвичай умиває доньку сама, але під час купання дає їй мочалку і говорить як і де потрібно потерти.
Мені це сподобалося і я вирішила дати синові більше самостійності. Чоловік повісив у ванній кімнаті дзеркало так, щоб синок міг себе бачити, і я йому казала: «Дивись, які заспані очі, зараз помиєш очки!», «Дивись, яке розпатлане во- лоссячко, зараз розчешеш волосся!»
І ще, в нас був процес миття рук. Кожного разу я розповідала синові: ось відкриваємо кран, ось беремо мило, тепер — ручки під водичку, намилюємо ручки, тепер поклали мило, тепер ручку об ручку, змиваємо мило, закриваємо кран, витираємо ручки і захоплюємося: «Ай, які чисті ручки!».
Взагалі, за два роки, протягом яких я привчала сина доглядати за собою (зараз йому чотири), я помітила, що вмивання краще перетворити на ритуал, з суворою черговістю. Тоді дитина звикає і не вередує. Моя подруга по півгодини бігає за донькою із зубною щіткою, а в нас — усе за заведеним порядком, кожен день однаково і без проблем: візьми щіточку, давай мамі пасту, мама відкручує кришку, мама видавлює пасту, щітка готова, чистимо зуби вліво-вправо, вгору-вниз, щіточку помиємо, поставимо, ротик полощемо, ручки і личко умиємо, витираємо, подивились в люстерко, які чисті зубки! Малюк із задоволенням говорить «з-з-з», щоб побачити в дзеркалі свої зубки.
Кажуть, що діти в цьому віці не можуть самі якісно вичистити зуби, тому я раз тиждень сама чищу зуби синочкові ще й даю йому гризти яблука.
Оставить комментарий
Вы должны войти, чтобы оставить комментарий.