Читать статью на русском языке

Відповідь на це важливе питання можна отримати вже в перші місяці життя малюка, уважно спостерігаючи за ним.

Відразу після народження встановити, чи чує дитина, вдається тільки за допомогою спеціального обладнання, але вже через 2-3 тижні у малюка з’являються видимі реакції на звук.

Тоді мама може помітити, що у відповідь на гучний стук дитина поступово замовкає, перестає рухатися і завмирає, як ніби зосереджено прислухається. Пізніше така реакція виникає і на голос.

В 2-3 місяці малюк, почувши гучну мова або музику, повертає голову в їхній бік. Щоправда, спочатку діти реагують на звуки, які лунають зовсім близько, на відстані не більше 3 метрів. У цьому віці діти починають лепетати, посміхатися рідним.

Батьки сприймають це як сигнал, що з мовленням у дитини все буде в порядку, але насправді белькочуть, навіть, глухі діти від народження — так вони відповідають на звуки та на ласкавий вираз обличчя дорослого.

До 6-7 місяців дитина чує звуки на відстані 5-6 метрів. А на звуки з вібрацією (кроки, що наближаються, грюкання дверима, постукування по ліжечку) реагують, навіть, глухі малюки.

Протягом першого року маленький навчається пізнавати рідних, їх голоси, знайомі фрази, «відпрацьовує» різні звуки і склади, а трохи пізніше починає відгукуватися на своє ім’я, вимовляти прості слова.

Спостереження (або просто підозри) батьків, що дитина насилу реагує на слова і звуки, — привід скоріше показати малюка лікарю. Порушення слуху важливо виявити як можна раніше, адже від того, чи добре чує дитина, залежить її здатність говорити.

На що звернути увагу?

Від 0 до 6 місяців:

  • дитина не реагує на різкі гучні звуки;

  • не повертає голову в бік джерела звуку;

  • не прокидається від шуму;

  • не наслідує звукам;

  • не заспокоюється від маминого голосу.

Від 6 до 12 місяців:

  • дитина не намагається лепетати;

  • до року не реагує на прості речення («помахай ручкою», «дай іграшку»), якщо не бачить мовця.

Оставить комментарий

Adblock
detector