Читать статью на русском языке

Бронхіальну астму вважають захворюванням дорослих. Але, на жаль, схильні до неї можуть бути, навіть, маленькі діти.

Педіатри часто втрачають можливість розвитку астми у дітей, а разом з цим упускають і час.

Через недостатню діагностику початкових форм астми у дітей часто правильний діагноз своєчасно не встановлюють і хвороба, поступово прогресуючи, набуває тяжкого перебігу. Так, у 60-80% дорослих пацієнтів бронхіальна астма дебютувала в ранньому дитинстві, але діагноз не встановлено. У той же час при своєчасному та адекватному лікуванні хвороба могла б протікати більш сприятливо.

Діагноз — бронхіальна астма

В її основі лежить алергічне запалення бронхів, що супроводжується їх гіперактивністю. Астма має спадкову схильність, яка реалізується тільки під впливом факторів зовнішнього середовища.

На практиці лікарі нерідко бояться постановки діагнозу, а це призводить до розвитку важких інвалідизуючих форм хвороби.

За офіційною статистикою, в останні роки смертність дітей від бронхіальної астми зросла з одиничних випадків до декількох десятків в рік. Серед причин — важкий перебіг хвороби протягом ряду років, лікарські помилки, відсутність плану лікування хворого. Причому, найбільш небезпечними є дитячий та підлітковий вік пацієнтів.

Особливо у дітей

Астма є одним з найпоширеніших хронічних захворювань дитячого віку. Її симптоми можуть проявлятися вже в перші місяці життя, але вони непостійні.

У 60-70% дітей до 6 років трапляються епізодичні напади астматичного кашлю, які посилюються при респіраторній інфекції. Саме транзиторний (перехідний) характер симптомів і збиває лікарів з пантелику.

Серйозний діагноз не поспішають ставити, замінюючи його такими формулюваннями як «ГРВІ з бронхообструктивним синдромом», «обструктивний бронхіт», «астматичний бронхіт», «астматичний компонент при респіраторно-вірусних інфекціях».

Бронхіальною астмою частіше хворіють хлопчики, але в підлітковому віці у 30-50% дітей хвороба йде в ремісію. До поняття «одужання» при бронхіальній астмі слід ставитися з великою обережністю. Тривала ремісія може порушитися під впливом різних факторів в будь-якому віці.

Діти від 0 до 2 років

Астма в цьому віці проявляється задишкою, втягуванням або здуттям грудної клітини, нав’язливим (іноді, до блювоти) сухим або вологим з невеликою кількістю мокротиння кашлем, хрипами в легенях, галасливим свистячим диханням, блідістю обличчя, ціанозом (синюшністю) носогубного трикутника, акроцианозом (синюшністю кінцівок).

Якщо спадковість при астмі обтяжена, велика ймовірність розвитку її і у дитини. Настороженість повинні викликати: висока частота алергії на харчові продукти (курячий білок, білок коров’ячого молока, злаки, рибу, жовто-червоні фрукти), а також на домашній пил і пилового кліща, на медикаменти та профілактичні щеплення.

Як правило, першим нападам експіраторної задишки передує атопічний дерматит. Несприятливим фоном раннього розвитку захворювання можуть бути внутрішньоутробні пошкодження центральної нервової системи внаслідок патологічного перебігу вагітності та пологів, гіпоксія плоду, родові травми.

Від 3 до 5 років

У цьому віці найбільш частими провокаторами астматичних нападів виступають респіраторні вірусні інфекції. Хоча насправді причиною хвороби є підвищена чутливість спочатку до харчових, а потім до побутових і пилкових алергенів. Спектр сенсибілізації (підвищеної чутливості) розширюється з віком. Для точного її визначення дітям необхідно провести шкірні тести і лабораторні обстеження на алергени.

Від 6 до 12 років

Астматичні напади викликають вже найрізноманітніші алергени і часто провокують вірусні інфекції. Нерідко відзначаються сезонні загострення.

Підлітки

Підлітковий вік у багатьох пацієнтів є переломним протягом алергічних захворювань, і подальше прогресування хвороби залежить від успішності лікування і профілактики. Але саме в цьому віці у лікарів з’являються додаткові проблеми. Підлітки не оцінюють в повній мірі серйозність свого стану і тому відмовляються приймати ліки регулярно, багато починають курити. До того ж нерідко діти випадають з-під спостереження лікаря у зв’язку з переходом від педіатра до підліткового лікаря і далі до терапевта.

Не боятися діагнозу

На сьогоднішній день рівень діагностики і профілактики БА у дітей дозволяє не дати хворобі придбати важку форму. Існують різноманітні методи лабораторної і рентгено-функціональної діагностики, які дозволяють не тільки точно встановлювати варіант хвороби, але і контролювати ефективність призначеного лікування.

Лікування стало більш ефективним. У минулому залишилися крапельниці і ліки, що мають багато побічних ефектів. Тепер використовується сучасна інгаляційна техніка. Тому боятися треба не факту постановки діагнозу, а самої хвороби.

Своєчасне і адекватне лікування дозволяє досягти відмінних результатів. Тоді не буде важких інвалідизуючих форм і хвороба не буде загрожувати життю.

Астма — серйозний діагноз, але, делікатно з ним поводячись, можна забезпечити цілком сприятливий прогноз захворювання.

Оставить комментарий

Adblock detector