Дитячі захворювання. Чи вірити рецептам дитячих лікарів?

Найгостріша, на мій погляд, — проблема лікаря як особистості, як людини, як спеціаліста.

Найбільша спеціальність перетворена в ніщо. Будь-яка адекватна, амбіційна людина намагається звідси піти. Тому що вижити будучи чесним у цій спеціальності неможливо.

У результаті країна втратила медичні кадри. Те, що десь залишилися ще чарівники — великий виняток. Реальність така: ніхто з вступників до медичного вузу не мріє бігати по ділянці і вести прийом у звичайній поліклініці.

Всі представляють себе хірургами-косметологами, які всім підряд покращують форму грудей — зрозуміло, за цим стоять гроші, а кожен насамперед хоче нагодувати своїх дітей. Це перше. Друге: проблема медичної освіти.

Україна — ось вже 20 років — незалежна країна, і я не можу зрозуміти: якщо лікар в цій країні отримав диплом, то чому він з цим дипломом не може працювати, скажімо, в Польщі або Чехії? Адже хтось же міг вирішити ці питання? Але це чомусь нікого не цікавить. І ще один момент, на який люди ніяк не хочуть звертати увагу: проблема лікарських препаратів, які всі ми купуємо в аптеках.

Чи знаєте ви, що далеко не всі з них є ліками з доведеною ефективністю? Щоб ви зрозуміли, поясню. У всьому світі існує поняття: доказова медицина. Це особлива наука, яка ставить своїм завданням довести, що даний метод лікування дійсно допомагає.

Не з точки зору фірми-виробника, не з точки зору того, що у щурів, які його їдять, зменшуються запальні процеси, а з тієї точки зору, що, будучи призначені людині, вони дійсно допомагають. І от виявляється, що 50% ліків, які продаються в аптеках, які закуповуються за державний рахунок, лікують лише психіку тих, хто їх купує.

Уявіть собі: існує якась бідна кафедра, де працює доцент або професор — а ви ж знаєте, що їх зарплати не дозволяють жити гідно — і їх просять за певну суму написати, що такі-то ліки діють ефективно. Звичайно, він напише — йому ж треба годувати своїх дітей.

А потім медпредставники будуть приходити до лікарів з цими статтями та говорити: дивіться, які гарні ліки, їх рекомендує навіть сам професор Хацапетовський кафедри педіатрії…

Так ось, на жаль, як не прикро це звучить, більшість медичної інформації, яка в цій країні поширюється серед лікарів, не відповідає принципам етики і доказової медицини.

У цивілізованих країнах за всі ліки завжди хтось платить. Наприклад, я — власник страхової компанії, яка оплачує лікування. До мене приходять і кажуть: ми лікували запалення легенів препаратом «ікс». А я їм кажу: я хочу бачити, що ці ліки дійсно допомагають.

Розумієте, коли я плачу зі своєї кишені, то буду платити тільки за ті ліки, в ефективності яких я переконаний. А у нас все — народне, тобто нічийне. Медицина у нас начебто безкоштовна, тобто платить за неї бюджет. А бюджет — це ми з вами. І ми разом платимо за ці ліки.

Зрозуміло, що не безпосередньо через посередників. Так от ці посередники роблять все, щоб реально все було покрите мороком. І я прекрасно розумію, що ні я, і ніхто інший ніколи не прийме рішення, яке поламає цю систему. Будь-яке адміністративне рішення коштує величезних грошей.

І виходу з цієї ситуації я на сьогоднішній день не бачу. Я можу тільки написати книгу, де процитувати американський підручник по педіатрії: ефективність відхаркуючи засобів у порівнянні з рясним питвом не доведена.

І сказати мамі: у тебе є вибір: витрачати гроші на відхаркувальні засоби або зварити відро компоту. Але це я можу сказати. МОЗ цього не скаже.