Целіакія – одне із найбільш
поширених генетичних захворювань, що вражає тонкий кишечник і приводить
до порушення всмоктування поживних речовин з їжі. Люди з діагнозом
целіакії не переносять білок глютен, який є у пшениці, житі, ячмені і,
можливо, вівсі.

Коли хворі на целіакію вживають продукти, що містять
глютен, їх імунна система відповідає на це пошкодженням тонкого
кишечника. На внутрішній його поверхні відмирають крихітні пальцеподібні
ворсинки, так звані “віллі”, які виконують у кишечнику важливу роль:
через них поживні речовини з їжі всмоктуються в кров.

Без цих ворсинок
організм виснажується незалежно від кількості вживаної їжі. Поверхня
кишечника пошкоджується місцями. На внутрішній поверхні тонкого
кишечника одночасно можуть знаходитися одна чи кілька “мертвих” плям.

Целіакію розглядають як аутоімунний
розлад, оскільки власна імунна система викликає пошкодження. ЇЇ також
класифікують і як “порушене засвоювання”, так як поживні речовини не
всмоктуються в кров.

Целіакія – найчастіше генетичне
захворювання у Європі. В Італії приблизно 1 людина із 250, в Ірландії – 1
з 300 страждають целіакією. У осіб китайського, японського і
африканського походження хвороба виявляється рідко. В США целіакія
виявляється з частотою 1 на 4700 мешканців.

Які симптоми хвороби?

Прояви целіакії різноманітні, як і
час дебюту захворювання (дитинство, дорослий вік). Одним із факторів,
від яких залежить клінічна картина целіакії, є грудне вигодовування: чим
довше мати годує дитину грудьми, тим пізніше може проявитися
захворювання і тим більш нетиповими і маловиразними можуть бути
симптоми. Іншими факторами є вік, в якому дитину почали годувати
продуктами, що містять глютен, і вміст глютену в них.

Основними симптомами хвороби є
розлади травлення. Але захворювання може проявлятися і по-іншому.
Наприклад, в одного хворого можуть з’явитися діарея і болі в черевній
порожнині, тоді як у іншого – депресія або надмірна збудженість.
Надмірна дратівливість – також один із характерних симптомів у дітей.

Анемія, відставання в рості і втрата
ваги – це ознаки виснаження, дефіциту поживних речовин в організмі.
Виснаження – серйозна проблема для усіх, але особливо для дітей, яким
для повноцінного розвитку необхідна певна кількість поживних речовин.

У деяких людей може не бути жодних
очевидних симптомів. Це зв’язано з тим, що неушкоджена частина їх
тонкого кишечника всмоктуючи достатню для організму кількість поживних
речовин, маскує ураження інших ділянок. Однак у хворих, які тимчасово не
мають симптомів целіакії, ризик виникнення її ускладнень не менший.

Як діагностувати целіакію?

Целіакія – хвороба, яку важко
діагностувати. Це пояснюється неспецифічністю симптомів, їх схожістю з
іншими захворюваннями, наприклад, синдромом подразнення кишківника,
хворобою Крона, виразковим колітом, кишковими інфекціями, синдромом
хронічної втоми та депресії.

Нещодавно дослідники виявили, що хворі на
целіакію мають підвищений вміст у крові певних антитіл: антигліадину,
антиендомізиуму і антиретикуліну. Вони виробляються імунною системою у
відповідь на чинники, які організм сприймає як загрозливі для здоров’я
подразники.

Для діагностики целіакії лікарі
досліджують кров і визначають рівень антитіл до глютену. Якщо результати
тесту і симптоми вказують на целіакію, лікар може взяти крихітну
частину тканини тонкої кишки, щоб з’ясувати , чи не пошкоджені ворсинки.

Це робиться під час процедури, яка називається біопсією тонкого
кишечника: вводять довгу тонку трубку (ендоскоп) через рот і шлунок в
тонку кишку і потім беруть потрібний зразок тканини за допомогою
інструмента, пропущеного через ендоскоп.

Як лікувати целіакію?

Єдиним ефективним методом лікування
целіакії сьогодні є безглютенова дієта — повне виключення усіх
продуктів, що містять глютен. Вона допомагає поступово відновити
пошкоджену частину кишечника, захистити його від нового пошкодження і
позбавитись від важких симптомів.

Покращення настає з перших же днів
застосування дієти, а повноцінно ворсинки починають працювати через 3-6
місяців у дітей і майже через 2 роки у дорослих. Дотримання безглютенової дієти –
пожиттєва вимога до хворого, тому що навіть найменша кількість глютену
може викликати нові пошкодження кишечника.

Ця вимога однакова для усіх
хворих на целіакію, включаючи і тих, у кого немає очевидних симптомів.
Вважається, що залежно від віку, в якому встановлений діагноз, від
деяких проблем, таких як відставання в рості і декальцинація зубів,
позбавитись вже неможливо.

Варто знати, що деяким хворим на
целіакію безглютенова дієта не допомагає: у них настільки пошкоджений
кишечник, що вже не в змозі відновитися навіть після виключення з
раціону продуктів з вмістом глютену.

Ці люди можуть потребувати
внутрішньовенного введення поживного розчину, а їх стан розцінюється як
ускладнення захворювання. Якщо організм пацієнта реагує на безглютенову дієту, лікар може підтвердити, що діагноз целіакії встановлений правильно.

Оставить комментарий