Народження дитини — одне з тих рішень, які повністю змінюють життя жінки.

Приходить час заново переоцінити баланс між професійними досягненнями, родиною, кар’єрою, турботою про себе.

В останні роки в Україні намітилася нова тенденція зростання порога народжуваності. Приблизно 5% українок стали народжувати в 35-39 років, а 1% у 40-44 роки.

Що стосується молоді, то майже 29% жінок стали народжувати дітей в 25 — 29 років отримавши вищу освіту і зарекомендував себе як фахівця на робочому місці. Більшість вагітних жінок продовжують виконувати свої повсякденні трудові обов’язки аж до тридцятого тижня вагітності.

Які ж права та пільги надає Законодавство України для вагітних?

У випадку, якщо жінка тільки шукає роботу в момент вагітності, вона повинна знати, що відповідно до Сімейного кодексу України роботодавець не має права відмовляти їй в прийомі на роботу тільки через те, що вона чекає дитину. Якщо ж є інші підстави для відмови, то роботодавець або уповноважений ним орган зобов’язаний дати з цього приводу письмову відповідь із зазначенням причин і ця відповідь може бути оскаржена в суді.

Прописані в законі і гарантії збереження за жінкою робочого місця. У 2007 році в Трудовому кодексі хотіли ввести положення про те, що роботодавець може звільнити вагітну жінку в тому випадку, якщо вона порушує трудову дисципліну.

Однак бурхливі громадські протести з цього приводу показали, що люди не схильні довіряти роботодавцям у такому питанні, побоюючись зловживань. Так що на сьогоднішній день закон не передбачає звільнення вагітних жінок за будь-яких обставин.

Єдиний виняток становить повна ліквідація підприємства, але навіть і тоді жінку зобов’язані працевлаштувати на нове місце. Якщо ж під час вагітності закінчується трудовий договір, укладений на певний строк, жінка також може розраховувати на працевлаштування за рахунок компанії.

При цьому в період працевлаштування за жінкою зберігається середня заробітна плата на строк не більше трьох місяців після закінчення договору.

Стосовно умов роботи, то, відповідно до ст.176 Трудового Кодексу вагітних жінок не можна:

— Залучати до робіт у нічний час (22.00 — 6.00), навіть якщо на цей час потрапляє тільки частина робочої зміни;
— Залучати до понаднормових робіт і робіт у вихідні дні;
— Направляти їх у відрядження.

Також виключені будь-які чергування після закінчення робочого дня і всі ситуації переробки, наприклад, при роботі з вахтовим методом.

Якщо ж організація все-таки направляє жінку у відрядження, включає в робочі години час після десяти вечора і до шести ранку або ще якось ігнорує вищевказану статтю, то відмова від цього не може вважатися порушенням трудової дисципліни.

На підставі медичного висновку вагітним жінкам знижуються норми виробітку і норми обслуговування, або ж вони переводяться на іншу роботу, більш легку і виключає вплив несприятливих виробничих факторів, із збереженням середнього заробітку по колишній роботі (ч.1 ст.178 Трудового Кодексу). Якщо ж заробітна плата на новому, менш несприятливому місці роботи, вище, ніж на попередньому, то виплачується фактична заробітна плата.

Крім вищезазначеного, на прохання вагітної жінки власник підприємства зобов’язаний встановити неповний робочий день або неповний робочий тиждень. Оплата праці в таких випадках провадиться пропорційно відпрацьованому часу.

Відпустка по вагітності та пологах триває 126 днів (у разі народження двійні або ускладнень — 140) і поділяється на дві частини. 70 днів — до передбачуваної дати пологів, і 56 (у разі народження двійні або ускладнень — 70). Якщо 70 днів не були повністю використані до народження дитини, що залишилися дні приплюсовує до відпустки після пологів.

Право на допомогу по вагітності та пологах мають як працюючі, так і непрацюючі жінки. Різниця в тому, що допомогу жінкам, які працюють за трудовим договором, призначають за місцем роботи. Підставою для призначення допомоги по вагітності та пологах є листок непрацездатності, виданий у встановленому порядку. Допомога по вагітності та пологах працюючим жінкам призначається у розмірі 100% заробітку, незалежно від їх безперервного трудового стажу.

Жінки-військовослужбовці, жінки, звільнені з роботи у зв’язку з ліквідацією підприємства, установи чи організації, жінки, зареєстровані на державній біржі з працевлаштування; студенти вищих навчальних закладів 1-4 рівнів акредитації та ПТУ; непрацюючі жінки звертаються за виплатою допомоги по вагітності та пологах до органів соціального захисту за місцем проживання.

Для цього потрібні такі документи:

  • довідка встановленого зразка з жіночої консультації;

  • заява матері, написана за формою Міністерства Праці;

  • довідка з основного місця служби, навчання про те, що жінка служить, навчається;

  • довідка ліквідаційної комісії про те, що жінка звільнена з роботи у зв’язку з ліквідацією підприємства, організації, установи;

  • довідка з державної біржі з працевлаштування про те, що жінка зареєстрована на цій біржі як безробітна;

  • довідка, видана житлово-експлуатаційною конторою (сільською, селищною радою) за місцем проживання про те, що жінка не працює;

  • ідентифікаційний код (оригінал і ксерокопія);

  • паспорт (оригінал і ксерокопія сторінок 1, 2, 10,11);

  • трудова книжка (якщо є) (оригінал і ксерокопія).

Сума допомоги по вагітності та пологах розраховується наступним чином (у розрахунку за місяць):

  • Для жінок-військовослужбовців — 100% грошового утримання;

  • Жінки, звільнені у зв’язку з ліквідацією підприємства, організації, установи — 100% середньомісячного доходу;

  • Аспірантки, студентки — щомісячна стипендія;

  • Непрацюючі жінки — 25% від прожиткового мінімуму для працездатної особи (у 2009 році прожитковий мінімум становить 626 грн.).

Допомога буде оформлена, якщо звернення за нею надійшло не пізніше ніж через шість місяців з дня закінчення відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами.

Джерело: Мojazarplata.com.ua

Оставить комментарий