Дитячий відпочинок. Дитячий табір: правила і рекомендації.

Читать статью на русском языке

Про те, що цей момент коли-небудь обов’язково настане, знає кожен батько, але коли він приходить, все одно ми опиняємося до цього не готові.

Відпустити улюблене чадо на літній відпочинок, хай і під наглядом, мало сказати — страшнувато. Але вічно тримати малюка під невсипущим наглядом теж не вийде. Попереду залишився рівно один літній місяць, встигніть подарувати дитині відпочинок!

Як підготувати дитину

За великим рахунком, куди конкретно відправляється дитина, для батьків не так уже й важливо. Дитяча турпутівка на море або село в чорноземній смузі — сонце, повітря, вода, та й просто зміна обстановки потрібні йому, навіть якщо протягом року ви забезпечували йому найкомфортніші умови.

І якщо питання про те, відправляти чи не відправляти, ви собі вже поставили, швидше за все, ви вже оцінили масу плюсів, і прийняли рішення, але не готові його усвідомити. Якщо навіть з дитсадка та школи він іноді повертається незадоволеним і скривдженим, то як зважитися відправити його на нове місце на цілих кілька тижнів?

Практично всі діти до 11-13 років, стикаючись з необхідністю провести 2-4 тижні далеко від батьків і друзів, починають турбуватися про те, що їм буде незатишно або страшно серед незнайомих людей і в незвичній обстановці. Проте наперед дуже складно визначити, чи справді дитина буде страждати весь час перебування на відпочинку або в перший же вечір він знайде парочку нових друзів і думати забуде про свої побоювання.

Не можна однозначно робити висновок про те, що тихий, домашній, сором’язливий малюк буде погано себе почувати в таборі, і поїздка йому протипоказана. Можливо, навпаки, саме там він навчиться заводити соціальні зв’язки, вирішувати виникаючі проблеми і відчує себе більш впевнено.

Щоб уникнути небезпеки психологічної травми, у разі, якщо дитині категорично не сподобається оточення і обстановка, в перший раз не варто відправляти його занадто далеко і на тривалий термін.

Відправте малюка в найближчий табір на 2-3 дні, після цього уважно послухайте оповідання дитини, її враження, особливо скарги. Якщо дитина не хоче залишитися — не вмовляйте її, але уважно розпитайте про виниклі труднощі, щоб допомогти їй подолати їх в подальшому.

Питання безпеки дитини під час відсутності батьків — одне з найбільш хвилюючих і важливих. І перш за все воно пов’язане з вихованням її самостійності. Щоб уникнути крайнощів, розвивати цю якість необхідно з найменших років.

Дотримання елементарних правил — поведінки на проїжджій частині, заборони на вживання невідомої їжі та іншого — буває достатньо, поки діти так чи інакше знаходяться під контролем дорослих.